У 2003 році сімнадцятирічний Метт Малленвеґ форкнув b2/cafelog, і за кілька місяців з’явився WordPress 0.7, один екран, одне поле введення, мінімум CSS. Через 23 роки та сама кодова база обслуговує 43% усіх сайтів інтернету, від особистих блогів до Whitehouse.gov і Spotify Newsroom. А її інтерфейс пройшов шлях від спартанського мінімалізму до робочого середовища з посиленим ШІ та десятками інструментів.

Цікаво тут не лише «що додали», а й «як спільнота реагувала». Кожне друге мажорне оновлення зустрічали в багнети саме через інтерфейс: Gutenberg у 2018-му зібрав тисячі однозіркових відгуків і породив форк ClassicPress, а суперечки про «роздутість» адмінки не вщухають із релізу 2.5 Brecker у 2008-му. Тим корисніше пройти весь ланцюжок, від версії 0.7 до актуальної 7.0 Armstrong, яка вийшла 20 травня 2026.

💡 Швидкий огляд:

• Прогортайте скриншоти WordPress 0.7 Gold (2003): побачите, з чого починалася платформа, один екран, поле введення та кнопка «Опублікувати»
• Порівняйте адмінку версій 1.5 Strayhorn і 2.7 Coltrane, тут з’явилися Dashboard, ліве меню та встановлення плагінів із репозиторію без FTP
• Оцініть стрибок від 2.9 до 3.0 Thelonious: кастомні меню, довільні типи записів і мультисайт перетворили блог на CMS-фреймворк
• Подивіться на 3.8 Parker, повністю переписана адаптивна адмінка, 8 колірних схем і векторні іконки Dashicons, упізнавані досі
• Відкрийте 5.0 Bebo (грудень 2018): Gutenberg замінив TinyMCE блоковим редактором, і парадигма редагування змінилася назавжди
• Вивчіть 5.9 Josephine (січень 2022): Full Site Editing дозволив редагувати шапку, підвал і шаблони через ті самі блоки
• Зазирніть у 7.0 Armstrong (травень 2026): центральний AI-хаб, оновлена адмінка, Command Palette і нативні хлібні крихти, актуально прямо зараз

27 Травня 2003 р., WordPress 0.7 «Gold»

Перший публічний реліз. Після входу, одразу сторінка створення допису: заголовок, поле контенту, кнопка «Опублікувати». Жодної панелі приладів. Жодних меню. Під капотом, XHTML 1.1 і суворі вебстандарти, принцип, який Малленвеґ декларував із першого дня.

Функціональність, мінімальна: одна категорія на допис, немає прев’ю, немає тегів. Але вже тут були чернетки, ручні excerpt'и для RSS і та сама кнопка публікації. Завантаження зображень? Ні. Модерація коментарів? Ні. Натомість наступні пів року вийшла серія точкових апдейтів: 0.71, 0.72 зі встановлювачем замість ручного wp-config.php. WordPress набирав хід.

3 Січня 2004 р., WordPress 1.0

Перший мажорний реліз без джазового кодового імені (традиція з музикантами стартувала трохи пізніше). Спрощене встановлення, множинні категорії на допис, постійні посилання з людиночитаними URL, модерація коментарів. Через три тижні, 1.0.1 «Miles» із причесаним інтерфейсом і значними змінами в кодовій базі.

22 Травня 2004 р., WordPress 1.2 «Mingus»

Рівно через рік після запуску, версія, що перетворила WordPress зі щоденника на розширювану платформу. Архітектура плагінів: той самий фундамент, на якому сьогодні стоїть екосистема з понад 60 000 доповнень. Зашифровані паролі, попередній перегляд постів, автоматичні мініатюри, підкатегорії. Попередній перегляд у 2004-му був проривом, нарешті можна побачити, як пост виглядає до публікації, а не гадати.

17 Лютого 2005 р., WordPress 1.5 «Strayhorn»

Тут WordPress перестав бути «просто блогом». Система тем відокремила дизайн від рушія, зміна зовнішнього вигляду сайту без жодного рядка коду. Статичні сторінки (не лише пости). Дебют Dashboard, тієї самої панелі керування, яка стане центром адмінки на десятиліття. Понад 200 000 завантажень за перші місяці, платформа вийшла на принципово новий рівень.

31 Грудня 2005 р., WordPress 2.0 «Duke»

Під бій курантів, друге покоління WordPress. Адмінка стала впізнавано-синьою, з'явився візуальний редактор (WYSIWYG на TinyMCE), ролі користувачів із розмежуванням прав, Akismet проти спаму, вбудоване завантаження файлів. AJAX-видалення коментарів без перезавантаження сторінки. Для розробників, кешування, попередній перегляд тем, functions.php. За наступні 12 місяців вийшло 8 мінорних оновлень, проєкт набрав інерцію.

22 Січня 2007 р., WordPress 2.1 «Ella»

Зовні адмінка майже не змінилася, але під капотом, автозбереження (нарешті можна не боятися, що браузер впаде), перевірка орфографії, імпорт/експорт XML, перероблений редактор посилань. Більше AJAX: сторінки перестали перезавантажуватися повністю під час кожної дії. Метт на той момент передбачив вихід 2.2 на 23 квітня 2007, помилився на три тижні, що для опенсорсу з волонтерами все ще вражаюча точність.

16 Травня 2007 р., WordPress 2.2 «Getz»

Система віджетів, блоки в бічній панелі, які можна перетягувати, без жодного рядка PHP у шаблоні. Імпорт із Blogger, повна підтримка Atom, jQuery в ядрі (1.1.2, перший крок до JS-насиченого майбутнього). 240+ виправлених помилок. WordPress остаточно переставав бути інструментом для гіків і ставав платформою для будь-якого користувача.

25 Вересня 2007 р., WordPress 2.3 «Dexter»

Теги в ядрі (нарешті, без плагінів). Канонічні URL для SEO. Сповіщення про оновлення плагінів прямо в адмінці, до цього про нові версії дізнавалися випадково. Кнопка «Kitchen Sink» у редакторі, що відкривала розширену панель форматування. Зовні інтерфейс майже не змінився з 2.1, але всередині закрили безліч уразливостей. Спільнота влаштовувала вечірки на честь релізів, WordPress ставав культурним явищем.

29 Березня 2008 р., WordPress 2.5 «Brecker»

Шість місяців роботи, і адмінку не впізнати. Спокійна колірна схема (відійшли від синього), віджети на Dashboard із настроюваним розташуванням, мультифайлове завантаження, індикатор надійності пароля, вбудовані галереї, API шорткодів. Перший реліз, який виглядав по-справжньому сучасно для свого часу. Критики, втім, рознесли «роздутість», суперечка, яка повторюватиметься з кожним великим релізом наступні півтора десятиліття.

Редактор постів змінився до невпізнання: менше візуального шуму, логічне групування елементів, розширена панель інструментів. Саме з 2.5 робоче середовище автора стало нагадувати сучасний редакторський інтерфейс, а не форму в браузері 90-х.

15 Липня 2008 р., WordPress 2.6 «Tyner»

Вийшов майже на місяць раніше за план. Ревізії постів, wiki-подібна історія змін із можливістю відкоту до будь-якої версії. Press This, букмарклет для швидкої публікації посилань і цитат із браузера. Підписи до зображень, лічильник слів у редакторі, масове керування плагінами (увімкнути/вимкнути пакетом). WordPress остаточно переріс «блог-платформу», тепер це був інструмент керування контентом.

11 Грудня 2008 р., WordPress 2.7 «Coltrane»

Революція навігації. Ліве вертикальне меню замість верхнього горизонтального, структура, яка в основі дожила до наших днів. Drag-and-drop віджетів Dashboard, відповіді на коментарі прямо з адмінки, встановлення плагінів із репозиторію одним кліком (без FTP). Screen Options, кожен користувач налаштовує видимість елементів під себе. Найретельніше задокументована версія на той момент: команда випустила десятки скринкастів по кожному новому екрану.

11 Червня 2009 р., WordPress 2.8 «Baker»

Метт назвав його «хорошим завершеним релізом». Покращення тем і віджетів, пришвидшення адмінки, оновлені іконки. Зовні, полірування наявного інтерфейсу, без перекроювання. Але саме такі релізи стабілізують платформу: після турбулентності 2.5-2.7 користувачам потрібно було перевести дух.

19 Грудня 2009 р., WordPress 2.9 «Carmen»

Зовні, мінімум змін. Функціонально, потужний ривок: вбудований редактор зображень (обрізання, поворот, масштаб, прямо в медіатеці), oEmbed для автоматичного вставляння відео за посиланням, кошик для видалених постів (Trash із можливістю Undo), автооптимізація бази даних. Інструменти роботи з контентом ставали професійними.

17 Червня 2010 р., WordPress 3.0 «Thelonious»

Тринадцятий мажорний реліз і переломний момент. Понад 200 учасників. Користувацькі меню, навігація налаштовується з адмінки без жодного рядка коду. Довільні типи записів і таксономії, WordPress перетворився на повноцінний CMS-фреймворк, здатний керувати портфоліо, каталогами, подіями. Мультисайт, злиття WordPress MU з ядром, одна інсталяція обслуговує мережу сайтів. Користувацькі фони та заголовки. Тема за замовчуванням Twenty Ten із чіткою типографікою. 1 200+ виправлених помилок. Відтоді WordPress — це не «блоговий рушій із доповненнями», а зріла CMS.

23 Лютого 2011 р., WordPress 3.1 «Reinhardt»

Admin Bar, та сама темна смужка зверху, яку бачать авторизовані користувачі на сайті. Формати записів: стандартний, галерея, цитата, відео, структура контенту стала семантичною. Внутрішні посилання в редакторі (пошук наявного контенту для перелінковки). Покращений пошук сайтом. Адмінка набула рис, упізнаваних і сьогодні.

4 Липня 2011 р., WordPress 3.2 «Gershwin»

Повне оновлення дизайну: нові шрифти, більш «плаский» стиль (за кілька років до того, як Metro та iOS 7 зроблять flat design мейнстримом). Мінімальні вимоги піднято до PHP 5.2.4 та MySQL 5.0, підтримку PHP 4 і старих версій MySQL припинено. Internet Explorer 6 офіційно виключено зі списку підтримуваних браузерів. Кодова база стала чистішою та швидшою.

12 Грудня 2011 р., WordPress 3.3 «Sonny»

Адаптивна адмінка для планшетів, у 2011-му, коли iPad тільки набирав популярності — це було сміливим кроком. Завантаження медіафайлів перетягуванням прямо в редактор: перетягнув зображення з робочого столу, і воно в пості. Спливні підказки (tooltips) для елементів інтерфейсу. Адмінка ставала дружнішою до різних пристроїв і різного рівня підготовки користувачів.

13 Червня 2012 р., WordPress 3.4 «Green»

Кастомізатор тем, уперше можна змінювати налаштування теми та бачити результат у реальному часі до публікації. XML-RS API для мобільних застосунків. Покращена робота із зображеннями: автоматичні підписи з HTML. WordPress готувався до мобільної ери та до того, щоб стати бекендом не лише для браузера.

11 Грудня 2012 р., WordPress 3.5 «Elvin»

Повністю переписаний менеджер медіафайлів: сіткова верстка замість списку, швидке завантаження, створення галерей за пару кліків. Тема за замовчуванням Twenty Twelve, чистий, чуйний дизайн, орієнтований на типографіку. Медіатека нарешті стала інструментом, а не складом файлів.

1 Серпня 2013 р., WordPress 3.6 «Oscar»

Ревізії отримали живе порівняння версій: покадрово, з підсвічуванням змін, як у Git-дифі. Блокування постів, коли один редактор працює з постом, інші бачать попередження. Вбудовані HTML5-плеєри для аудіо та відео без Flash. Інтерфейс стабілізувався після низки значних змін.

24 Жовтня 2013 р., WordPress 3.7 «Basie»

Зовні майже непомітний реліз. Під капотом, автоматичні фонові оновлення для мінорних версій і патчів безпеки. Відтоді більшість інсталяцій WordPress оновлювалися самі, без участі власника. Можливо, найважливіша «невидима» фіча в історії платформи, мільйони сайтів перестали бути вразливими через те, що власник не натиснув кнопку «Оновити».

12 Грудня 2013 р., WordPress 3.8 «Parker»

Адмінку переписано з нуля. Адаптивний дизайн: Retina-ready на MacBook Pro, mobile-friendly на планшетах і телефонах. 8 колірних схем на вибір, від класичної сірої до яскраво-синьої та «кавової». Сучасна типографіка на Open Sans. Векторні іконки Dashicons замість піксельних PNG, чіткі на будь-якій роздільній здатності. Тема Twenty Fourteen із журнальним макетом. Цей дизайн став візуальною ідентичністю WordPress на роки вперед.

16 Квітня 2014 р., WordPress 3.9 «Smith»

Живе прев’ю галерей у редакторі, раніше на місці галереї був плейсхолдер-заглушка. Drag-and-drop зображень прямо в текст. Редагування зображень «на льоту»: масштабування, обрізання, поворот без відкриття медіатеки. Плейлисти аудіо/відео вбудованими засобами. Мультимедіа у WordPress остаточно перестала бути компромісом.

4 Вересня 2014 р., WordPress 4.0 «Benny»

Медіатека з нескінченним прокручуванням: сітка з автопідвантаженням, не потрібно гортати сторінки. Плавне вставлення плейлистів і галерей у редактор. Вибір мови під час встановлення, WordPress став по-справжньому глобальним. Покращений пошук плагінів із метриками: кількість встановлень, рейтинг, останнє оновлення. На цей момент платформа обслуговувала майже чверть усіх сайтів інтернету.

18 Грудня 2014 р., WordPress 4.1 «Dinah»

Фокус-режим у редакторі, мінімалістичний UI, усе зайве зникає, залишається тільки текст. Безшумний запис (inline-вставлення посилань і списків без відкриття модальних вікон). Рекомендації тем у кастомізаторі з живим прев’ю. Twenty Fifteen, перша тема за замовчуванням із повноцінною мобільною підтримкою та чистим блог-орієнтованим дизайном.

23 Квітня 2015 р., WordPress 4.2 «Powell»

Press This як повноцінний букмарклет для швидкої публікації посилань із браузера. Підтримка емодзі в ядрі, мільйони користувачів отримали смайлики без додаткових плагінів. Оновлений інсталятор плагінів із лінивим завантаженням: сторінка не перезавантажується, результати з’являються миттєво.

18 Серпня 2015 р., WordPress 4.3 «Billie»

Кастомізатор меню, налаштування навігації з живим прев’ю, нарешті видно результат до збереження. Іконки сайту (favicon) налаштовуються прямо з кастомізатора, без мороки з FTP і кореневою директорією. Покращене форматування списків у редакторі. Паролі тепер генеруються автоматично, а не вигадуються користувачем, різкий стрибок безпеки для мільйонів встановлень.

8 Грудня 2015 р., WordPress 4.4 «Clifford»

Адаптивні зображення (srcset) в ядрі, браузер сам обирає розмір зображення під роздільну здатність екрана. REST API: WordPress стає headless CMS, готовою до розділення бекенду та фронтенду. Вбудовування постів з інших WordPress-сайтів через oEmbed. Twenty Sixteen, мінімалістична блог-тема з класичною бічною колонкою.

12 Квітня 2016 р., WordPress 4.5 «Coleman»

Inline-редагування посилань: Ctrl+K, і посилання вставляється прямо в тексті, без модального вікна. Логотип сайту з кастомізатора. Стиснення CSS/JS для пришвидшення завантаження. Попередній перегляд адаптивності в кастомізаторі: планшет/телефон/десктоп перемикаються однією кнопкою. Редактор ставав швидшим, а інтерфейс, прозорішим.

16 Серпня 2016 р., WordPress 4.6 «Pepper»

Нативні системні шрифти в адмінці: інтерфейс завантажується миттєво, без очікування Google Fonts. Shiny Updates, оновлення плагінів через AJAX, сторінка не перезавантажується. Виявлення битих посилань у редакторі: WordPress підсвічує URL, який веде на неіснуючу сторінку. Адмінка стала відчутно швидшою.

6 Грудня 2016 р., WordPress 4.7 «Vaughan»

REST API з кінцевими точками для постів, сторінок, коментарів і користувачів, WordPress офіційно став повноцінною headless CMS. Кастомний CSS у кастомізаторі без правлення файлів теми. Попередній перегляд мініатюр у медіатеці під час наведення. Twenty Seventeen, тема з відеохедером і parallax-скролом, мабуть найамбітніша дефолтна тема на той момент.

8 Червня 2017 р., WordPress 4.8 «Evans»

Мультимедійні віджети: зображення, аудіо, відео можна вставляти в сайдбар без жодного шорткоду. Текстовий віджет отримав візуальний редактор, більше не потрібно писати HTML вручну для форматування бічної колонки. Межі посилань у редакторі: один клік виділяє повний URL, без ручного виділення мишею.

До релізу 4.8 також вийшли кілька бета-версій і кандидатів:

У бета-версіях 4.8 інтерфейс практично не відрізнявся від фінального релізу, команда тестувала мультимедійні віджети та новий текстовий редактор. Основна робота велася над стабільністю: усувалися баги, перевірялася сумісність із популярними плагінами.

15 Листопада 2017 р., WordPress 4.9 «Tipton»

Чернетки та планування змін у кастомайзері: налаштовуєте дизайн, зберігаєте як чернетку, публікуєте, коли готово, не потрібно запускати «ремонт» на живому сайті. Віджет галерей, живе прев’ю теми перед активацією, збереження віджетів при зміні теми (нарешті, без втрати сайдбару). Підсвічування синтаксису в редакторі коду теми.

Саме на етапі 4.9 Automattic оголосив офіційний заклик тестувальників Gutenberg, конструктора блоків, який переверне редактор WordPress всього через рік. У мінорному оновленні 4.9.6 додали інструменти для GDPR: шаблон політики конфіденційності, cookie-згоду для коментарів, експорт і видалення користувацьких даних.

Gutenberg та епоха 5.x (2018-2021)

6 грудня 2018 року вийшов WordPress 5.0 «Bebo», і редактор змінився назавжди. Gutenberg замінив класичний TinyMCE блоковим інтерфейсом: кожен абзац, зображення, заголовок, галерея, кнопка, колонка, окремий блок. Перетягуєш мишею, змінюєш порядок, налаштовуєш без жодного рядка коду. Спільнота зустріла редактор у багнети: тисячі одновідсоткових відгуків у репозиторії, форк ClassicPress для тих, хто хотів залишитися на старому редакторі. Але Automattic послідовно допилював Gutenberg наступні 3 роки. Тема Twenty Nineteen, перша, оптимізована під блоковий редактор, із мінімалістичною типографікою.

До 5.9 «Josephine» (січень 2022) блоковий редактор вийшов за межі посту: Full Site Editing дозволив редагувати шапку, підвал, шаблони та весь вміст сторінки через ті самі блоки. Site Editor став єдиним інтерфейсом для всього сайту, межа між «редагуванням контенту» та «налаштуванням дизайну» зникла.

Фінальний ривок: 6.x та 7.0 (2022-2026)

WordPress 6.0 «Arturo» (травень 2022) відшліфував блоковий редактор: виділення тексту через кілька блоків, експорт тем із редактора, патерни блоків для повторюваних макетів. Версії 6.1-6.7 додавали fluid-типографіку, варіації стилів і десятки покращень продуктивності. 6.8 «Cecil» (квітень 2025) приніс Style Book для Classic-тем, speculative loading і bcrypt-хешування паролів. 6.9 «Gene» (грудень 2025), систему нотаток (блокові коментарі при рев’ю), Command Palette для швидкої навігації з клавіатури та Abilities API, що заклав фундамент для AI-інтеграції.

WordPress 7.0 «Armstrong», актуальна версія, що вийшла 20 травня 2026. Реліз очолив Matias Ventura за участі 875+ контриб’юторів, включно з 200+, які приєдналися вперше. 420+ покращень і виправлень. Ось головні зміни інтерфейсу, які видно одразу після входу в адмінку:

• AI Client в ядрі. WordPress Core тепер вміє спілкуватися з генеративними AI-моделями нативно. AI-клієнт — це транспортний шар: сам по собі він нічого не генерує, але дає плагінам і темам уніфікований спосіб інтеграції з AI без власних SDK. Поруч, центральний екран Connections для управління AI-сервісами. Щоб отримати генерацію тексту, зображень і alt-текстів, потрібно встановити опціональний AI-плагін поверх цієї інфраструктури.

• Оновлена адмінка. Найпомітніша зміна: нова колірна схема, більше повітря між елементами, плавні переходи між екранами. Найрадикальніше оновлення візуального стилю wp-admin з часів 3.8 Parker (2013).

• Command Palette. Cmd+K (або Ctrl+K) відкриває рядок fuzzy-пошуку для миттєвого переходу до будь-якого розділу адмінки, посту чи налаштування. Залогінилися, натиснули Cmd+K, набрали «меню», і ви в кастомайзері меню. Одна зміна, яка відчувається щодня.

• Чотири нові блоки: Gallery з лайтбоксом (слайд-шоу без плагінів), Breadcrumbs (нативні хлібні крихти, раніше тільки через SEO-плагіни), Icons (бібліотека UI-іконок прямо в редакторі), оновлений Heading.

• Для розробників: PHP-реєстрація блоків без JavaScript-білда, розширюваний Site Editor, Interactivity API з watch()-функцією, мінімальний PHP 7.4 (відмова від 7.2 і 7.3).

Функція, на яку чекали найбільше, real-time collaboration (одночасне редагування посту кількома користувачами, як у Google Docs), була вирізана за 12 днів до релізу, 8 травня 2026. Офіційна причина: «поверхня атаки, race conditions, навантаження на сервер, проблеми з пам’яттю та повторювані баги при fuzz-тестуванні». RTC не скасовано назавжди, команда готує feature-plugin перед наступною спробою мерджу в ядро.

23 роки еволюції від екрана з одним полем введення до AI-підсиленого робочого середовища. І це ще не фінал.

⁉️🤔 Часті запитання

Чому WordPress так сильно змінив інтерфейс за ці роки?

Кожна зміна інтерфейсу — це відповідь на конкретну потребу: зростання аудиторії (від гіків до звичайних користувачів), конкуренція з Squarespace, Wix і Medium, технологічні зрушення (мобільні пристрої, JavaScript-фреймворки, REST API). Gutenberg у 5.0, найрадикальніший приклад: блоковий редактор з’явився тому, що TinyMCE не справлявся зі складною версткою, якої вимагали користувачі у 2018 році. WYSIWYG, спроєктований для блог-постів, не міг адекватно працювати з колонками, кнопками та лейаутами.

Який реліз найсильніше вплинув на інтерфейс WordPress?

Три поворотні точки. 2.7 «Coltrane» (2008), ліве вертикальне меню та drag-and-drop віджетів, структура, що дожила в основі до 2026 року. 5.0 «Bebo» (2018), Gutenberg, повна заміна парадигми редагування з класичного редактора на блоковий. 7.0 «Armstrong» (2026), нативний AI-клієнт у ядрі та перший централізований інтерфейс для AI-можливостей у CMS такого масштабу. Якщо рахувати за довгостроковим впливом, Coltrane задав структурний каркас, Bebo змінив спосіб роботи з контентом, Armstrong відчинив двері в AI-еру.

Чи можна повернути старий інтерфейс WordPress?

Для класичного редактора існує плагін Classic Editor, який досі активний на мільйонах інсталяцій. Однак Gutenberg сьогодні — це не просто редактор: блокова архітектура є фундаментальною для тем, віджетів і Full Site Editing. Повернення до інтерфейсу до версії 5.0 у 2026 році означає втрату більшої частини сучасної функціональності, від патернів блоків до Site Editor. Компромісний варіант, використовувати блоковий редактор вибірково (для окремих типів записів), залишивши Classic Editor для решти.

Які функції інтерфейсу з’явилися раніше, ніж прийнято вважати?

Багато функцій інтерфейсу, які сприймаються як «сучасні», з’явилися напрочуд рано. Автозбереження, з версії 2.1 (2007), а не з 3.x. Попередній перегляд постів, з 1.2 (2004). Система віджетів, з 2.2 (2007), задовго до Gutenberg. Мультифайлове завантаження, з 2.5 (2008). AJAX в адмінці, з 2.0 (2005) для видалення коментарів. Просто на момент появи ці фічі не були мейнстримом і не сприймалися як прорив.

Що далі: WordPress 8.0 та інтерфейс майбутнього?

Три вектори, які проглядаються вже зараз. AI-асистенти стануть невід’ємною частиною інтерфейсу: 7.0 заклав транспортний шар, наступні версії додадуть конкретні AI-здібності в редактор, медіатеку та кастомайзер. Колаборативне редагування в реальному часі: після того як RTC вирізали з 7.0, команда готує feature-plugin, і це явно пріоритет для 7.1 або 7.2. Стирання межі між фронтендом і бекендом: WordPress рухається до моделі «бачиш сайт, редагуєш сайт», де адмінка як окремий інтерфейс поступово розчиняється в самому сайті.

Чи варто оновлюватися до 7.0 прямо зараз?

Якщо у вас бойовий сайт із десятками плагінів, не в день релізу. Оптимальний сценарій: оновіть стейджинг-копію в перший тиждень, перевірте критичні робочі процеси та дочекайтеся патчів сумісності від авторів плагінів, потім протягом 7-14 днів розгортайте на проді. Повний бекап, обов’язковий.

Якщо запускаєте новий проєкт, ставте 7.0 одразу. Жодного сенсу стартувати на 6.9 немає: всі нові блоки (Breadcrumbs, Gallery з лайтбоксом, Icons), Command Palette та оновлена адмінка доступні лише в 7.x. А з огляду на те, що мінімальний PHP піднято до 7.4, свіжий хостинг потягне його без проблем, більшість хостерів за замовчуванням дають версії PHP значно новіші.

За 23 роки WordPress пройшов шлях від одного екрана з полем введення до AI-підсиленої операційної системи для майже половини інтернету. Платформа пережила форки, бунти спільноти та конкуренцію з конструкторами сайтів саме тому, що кожен мажорний реліз вирішував реальну задачу, а не просто «освіжав дизайн». І, судячи з 7.0, ця стратегія нікуди не поділася.